Конспект уроку мистецтва № 9-10. 9 клас

Уроки  №9 – 10.

Тема: Лабіринтами художньої абстракції.

Мета: вміти надавати характеристику стилю «абстракціонізм» у різних напрямках: конструктивізм, неопластицизм, орфізм, симультанний; вчитись розпізнавати дві основні течії абстракціонізму – лірико-емоційна та геометрична.  Виховувати в учнів вміння цінувати прекрасне.

Тип уроку: комбінований, інтегрований, узагальнюючий

Обладнання: проектор, комп’ютер, мультимедійна дошка

Вузлики на пам’ять:

Абстракціонізм (від лат. – абстрактний) – один з головних художніх напрямів ХХ ст., безпредметне не фігуративне мистецтво, в якому структура твору живопису, графіки чи скульптури не відображає реальність, а ґрунтується на формальних елементах (лінії,  плями тощо), та абстрактних конфігураціях.

Конструктивізм (від лат. – побудова, структура) – напрям в авангардизмі 1910 – 1930-х рр., що охоплює архітектуру, образотворче і декоративно-прикладне мистецтво, фотографію, частково – літературу, театр, кіно, музику. Характеризується лаконізмом  і абстрактністю форм.

Неопластицизм (гол. , грец. – новий і пластика) – художня течія абстракціонізму, що базується на ідеї «мистецтва чистої пластики».

Орфізм (фр. Орфей) – течія в європейському абстрактному живописі 1910-х рр.., якій притаманна єдність світла, кольору, руху.

Симультанний ( фр. – одночасний) – вплив кількох чинників одночасно, що породжує їхній взаємозв’язок і взаємопроникнення.

Хід уроку:

1.     Організаційний момент. Мотивація до навчання.

2.     Новий матеріал для засвоєння.

Абстракціоні́зм, абстрактне мистецтво, безпредметне мистецтво, конфігуративне мистецтво — одна з течій авангардистського мистецтва початку XX ст. Філософсько-естетична основа абстракціонізму — ірраціоналізм, відхід від ілюзорно-предметного зображення, абсолютизація чистого враження та самовираження митця засобами геометричних фігур, ліній, кольорових плям, звуків. Напрям сучасного абстрактного мистецтва в скульптурі і живописі виник в Європі та Північній Америці в 1910—1920. Здавна люди намагалися відобразити красу навколишнього світу, сцени зі життя жінок у малюнках, картинах. Згодом картини найталановитіших людей перетворилися на витвори мистецтва. З'явилося багато різних напрямів мистецтва: імпресіонізм, модернізм, класицизм, романтизм, натуралізм, символізм, реалізм, сюрреалізм, абстракціонізм та інших. Кожен напрям охоплює єдність світосприймання, естетичних поглядів, шляхів відображення. Здавна безпредметна творчість існувала як орнамент чинонфініто, але в новітній історії оформилося в особливу естетичну програму — абстракціонізм. Виникнення та розвитку абстрактного мистецтва було пов'язане з духовними ідеями, які хвилювали розуми європейців межі XIX-початку XX століття. Захоплення метафізичними і утопічними теоріями охопило як філософів, так і літераторів, музикантів, живописців. Прагнення висловити невимовне, передати відчуття єдності душі, й матерії, всесвіту, космосу зажадало від художників пошуку нової, нетрадиційної образотворчої мови, повної глибокого сенсу.

Засновниками абстракціонізму були В.Кандинський, К.Малевич, П.Мондріан.

Абстракціонізм у наші часи звичайно описує мистецтво, що не відображує предмети реального світу, але використовує тіні та кольори для надання настрою.

Творчість видатного художника Василя Кандинського (1866-1944).

Конструктиві́зм (від лат. constructio — побудова) — авангардистський метод (стиль, напрямок) в образотворчому мистецтві, архітектурі, художньому конструюванні, літературі (див. Конструктивізм у літературі), фотографії, оформлювальні на декоративно-прикладному мистецтві, що отримав розвиток в 1920 — початку 1930 років. Характеризується суворістю, геометризмом, лаконічністю форм і монолітністю зовнішнього вигляду.

В архітектурі конструктивізм обстоює раціональну доцільність, економність, лаконізм у засобах вираження. Прагнучи поєднати мистецьку творчість з виробництвом, конструктивізм відкидає практично не вмотивовану декоративність, схематизує мову мистецтва. В образотворчому мистецтві та літературі прихильники конструктивізму надавали великого значення техніцизму, штучним конструктивним формам, абстракціям тощо.

Найвідомішою була творчість німецького Баухаусу (1919-1933).

Неопластицизм — введённое Питом Мондрианом обозначение направления абстрактного искусства, которое существовало в 1917—1928 гг. в Голландии и объединяло художников, группировавшихся вокруг журнала «De Stijl» («Стиль»). Для «Стиля» характерны чёткие прямоугольные формы в архитектуре («интернациональный стиль» П. Ауда) и абстрактная живопись в компоновке крупных прямоугольных плоскостей, окрашенных в основные цвета спектра (П. Мондриан).

В своей художественной практике Мондриан отталкивался от аналитического кубизма, но путём отторжения всех фигуративных элементов свел его к «выражению чистой пластики» — прямым линиям, голым плоскостям и прямоугольникам «базовых цветов» (красный, жёлтый, синий) на нейтральном фоне (белый, серый, чёрный). Идеи художников «Стиля» оказали огромное влияние не только на архитектуру и живопись, но и на дизайн интерьеров и мебели (см. Баухаус), а также на типографское дело.

В отличие от своего русского пандана — конструктивизма, в основу которого легло техническое видение художников-инженеров, неопластицизм базировался на философской системе из «двух базовых противоречий, формирующих нашу Землю и всё земное. Это горизонтальная силовая линия Земли вокруг Солнца и вертикальная силовая линия земли, имеющая своё начало в центре Солнца». Это учение о математической структуре Вселенной, разработанное голландским теософомШенмакерсом (нидерл. Schoenmackers), стало фундаментом эстетики «Стиля» и тем самым неопластицизма.

Творчість нідерландського художника Піта Мондріана (1872-1944).

Орфизм (фр. orphisme, от фр. Orpһée — Орфей) — направление во французской живописи 1910-х годов, образованное Р. Делоне, Ф. Купка, Ф. Пикабия, М. Дюшан. Генетически связан с кубизмом, футуризмом и экспрессионизмом.

Название дано в 1912 французским поэтом Гийомом Аполлинером.

Художники-орфисты стремились выразить динамику движения и музыкальность ритмов с помощью «закономерностей» взаимопроникновения основных цветов спектра и взаимопересечения криволинейных поверхностей.

Орфизм повлиял на русскую живопись в 1913—1914 годах через прямые контакты русских с самим Робером Делоне. Его влияние можно увидеть в работах Аристарха Лентулова. Также орфизм повлиял на некоторые работы Александры Экстер, Георгия Якулова и Александра Богомазова.

Творчість орфіста Робера Делоне (1885-1941) і його дружини Соні Терк-Делоне (1885-1979), яка була родом з України.

 Супрематизм Казимира Малевича (1879-1935).

3.     Повторення теми .

4.     Практичне завдання: створення ескізів побутових речей із застосуванням ідей П.Мондріана або рельєфних композицій у стилі конструктивізму.

5.     Домашнє завдання:

По підручнику с. 62-71, виконати завдання 1-4 на с. 71.