Уроки № 17-18.
Тема: Мова і види мистецтва.
Мета:
розширити знання учнів в галузі кіномистецтва; схарактеризувати основні поняття
кінематографу; сформувати уявлення про основні види кіно, особливості їх мови та спеціальні кінопремії; розвивати естетичні смаки; виховувати
шанобливе ставлення до шедеврів світового кіномистецтва.
Тип уроку: 1. Урок засвоєння нових знань
2.
Урок закріплення знань шляхом повторення теоретичних знань.
Наочність і
обладнання: мультимедійна
дошка, підручник «Мистецтво. 9 клас. Автор Л.М.Масол», стор. 112-123).
Мистецька
скарбничка: Блокбастер
(з англ. – квартал+ руйнувати= руйнівник кварталів) – популярний і комерційно
успішний продукт кіно- і театральної індустрії, «супербойовик».
Кінематограф
(з грецьк. – рух+писати) – галузь культури та економіки, що об’єднує всі види
професійної діяльності, пов’язані з виробництвом, розповсюдженням, зберіганням
і демонструванням фільмів.
Саундтрек
– музичний супровід до фільму, мюзиклу, комп’ютерної гри
тощо.
Кінематограф
кіномистецтво кіноіндустрія
художнє, мультиплікаційне,
документальне і науково-популярне, реклама і відеокліп
хроніка і публіцистика
Хід уроку
І. Організаційний етап.
Вітання. Перевірка наявності учнів
на уроці.
ІІ. Мотивація навчальної
діяльності.
Робота з анкетою.
-
Що
б ви хотіли дізнатись про кіномистецтво?
-
Чи
цікавить вас історія походження назв: кінематограф, блокбастер, саундтрек?
-
Як
на вашу думку, чи доцільно вивчати історію виникнення кіно?
ІІІ. Актуалізація опорних
знань.
Кінематограф
— один із наймолодших видів мистецтва, який виник на зламі XIX і XX ст. Завдяки
загальнодоступності й наочності він став найпопулярнішим у всьому світі. Кіно
впливає на світогляд багатьох людей, допомагає дізнаватися про різні події та
явища, країни й народи, але головне — дає змогу відчути цілу гаму емоцій —
радість, співчуття, захоплення, сум, гнів, страх тощо.
Кінематограф включає такі поняття, як
кіномистецтво та його твори, а також кіноіндустріл — галузь економіки, яка
виробляє фільми, спецефекти для них, мультиплікацію.
Який ваш улюблений художній фільм? Які
документальні фільми ви дивились?
(Підручник, стор.112 - 113).
ІV. Повідомлення теми уроку.
План вивчення нового матеріалу:
1.
Основні види кіно.
2.
Кінодокументалістика. Види.
3.
Науково-популярне кіно і освітній фільм.
4.
Короткометражні та повнометражні фільми.
5.
Реклама і відео кліп.
V.
Вивчення нового матеріалу.
Умовно виокремлюють основні види кіно: художнє (ігрове), що
засобами акторської майстерності втілює сюжети, та мультиплікаційне
(анімаційне) кіно, що відображує дійсність за допомогою знятих на плівку
малюнків або фотографій, об’ємних предметів і лялькових персонажів. Деякі фахівці вважають окремими групами
документальне і науково-популярне кіно, зокрема освітнє. Втім багато
сучасних кінознавців вважають суто
документальними лише фільми, зняті прихованою камерою.
Сучасна кінодокументалістика включає хроніку {репортаж з місця подій) і публіцистику,
яка висвітлює актуальні суспільно-політичні питання. Темою для документальних фільмів
найчастіше стають цікаві явища, життя знаменитостей, зокрема діячів культури.
Наприклад, фільм «Подвійна порція» (СИТА, 2004, реж. М. Сперлок) присвячений
шкідливості фаст-фуду. Серія «Обрані часом» показує долі видатних особистостей
України (проект кіностудії «Контакт»).
Науково-популярні фільми присвячують
дослідженням, фактам і гіпотезам у найрізноманітніших галузях знань — історії,
медицини, космосу тощо — з метою їх поширення. Освітній фільм — різновид науково-популярного кіно, його
використовують як допоміжний засіб у навчальному процесі. Завдяки наочності
такий фільм дає змогу побачити на екрані зображення недоступних візуальному
спостереженню фізичних, хімічних, біологічних процесів, роботу різних
механізмів, природу й побут віддалених країн. Наприклад, австралійський серіал
«Кумедна наука». В Україні такі фільми створюють на Київській кіностудії
науково-популярних фільмів.
Самостійне опрацювання
теоретичного матеріалу – робота за підручником «Мистецтво», 9 клас, стор.112 -
123.
Розповідь вчителя.
За тривалістю показу фільми поділяють на
повнометражні та короткометражні (15-20
хв), які іноді називають «кіномініа-тюрою». У такий фільм потрібно вмістити
весь спектр переживань, як у повнометражній стрічці.
Також у самостійну групу виокремлюють
рекламні фільми та відеокліп, або просто кліп, їх характеризують швидкий
монтаж, лаконізм, насиченість спецефектами. Кліпи застосовують для реклами
товарів і послуг, але найчастіше — для візуального супроводу пісень.
Історія так званої «наймолодшої», або
десятої музи почалася зі створення рухомих картинок і багатьох спроб записати
та відтворити їх. У
кінцевому підсумку визнаними винахідниками кінематографа стали брати Огюст і
Луї Люм’єри з Франції. Саме їхня апаратура давала змогу знімати і відтворювати
зображення на великому екрані. Брати Люм’єри оголосили про винахід кіноапарата
«Сінематограф», отримали на нього патент. Винахідники планували кінокамерою
фіксувати історичні події, і не задумували кінематограф як вид мистецтва.
Днем
народження кіно вважають 28 грудня 1895 р., коли було влаштовано перший публічний сеанс у паризькому
«Гранд-кафе» на бульварі Ка-пуцинок. Показували німі ролики, які тривали не
більше хвилини, з-поміж
них документальна стрічка «Вихід
робітників з фабрики Люм’єрів».
Шаленої популярності набув фільм
«Прибуття потягу на вокзал Ла-Сьота». На екрані поїзд рухався так, ніби
насувався на глядачів, і це виглядало так реалістично, що справляло сильне
враження. Деякі глядачі з переляку зістрибували зі своїх місць. Після виходу
фільму оператори з усього світу почали створювати аналогічні стрічки на інших
вокзалах. Так виник і перший «бродячий» кіносюжет. Фільм «Политий поливальник»
став прообразом сучасної комедії.
У німих
фільмах розігрували сюжети, названі пізніше «комедією ляпасів», та й сам
кінематограф розглядали, радше, як атракціон. У кіно не було своїх професійних акторів, і для зйомок
запрошували працівників театрів, цирку, естради.
Спочатку фільми знімали без монтажу і нерухомою камерою.
Застосовувати монтаж, трюки й спецефекти першим почав французьзкий режисер Жорж
Мельєс, якого навіть прозвали «кіночарівником». Наприклад, він відкрив ефект стоп-кадру
в першій науково-фантастичній стрічці «Подорож на Місяць».
Серед піонерів світового кінематографа були й українці. Ще у
1893 р. талановитий винахідник, уродженець
Харківщини Йосип Тимченко, який працював механіком Одеського університету,
створив кіноапарат (прототип сучасної кінокамери) та кінопроектор. Тимченко
зафільмував вершників і метальників списів. Ці дві стрічки демонстрували в
одеському готелі «Франція».
У вересні 1896 р., у Харкові, фотограф
Альфред Федецький відзняв кілька сюжетів, які демонстрували в оперному театрі
(майже рік у рік з першим публічним кіносеансом Люм’єрів у Парижі).
Хоча актори німого кіно розмовляли,
смисл сприймався через артикуляцію і передавався через титри, шрифт яких
відбивав гучність і навіть інтонацію. Виробився неповторний стиль акторської гри з виразними жестами,
рухами, мімікою. Кінокартини супроводжувалися живою музикою у виконанні
піаніста-тапера або спеціально запрошеного оркестру.
Шедевр німого
кінематографа —
чорно-білий фільм «Земля» (1930) українського кінорежисера Олександра Довженка.
Фільм мав грандіозний успіх в Європі, а на батьківщині зазнав шаленої критики і
був реабілітований лише після високої оцінки на Всесвітній виставці в Брюсселі.
Там у результаті опитування 117 кінознавців із 26 країн його було зараховано до
списку 12 кращих фільмів усіх часів і народів (1958).
Еру звукового кіно відкрила американська повнометражна
стрічка «Співець джазу» (реж. Алан Кросланд, 1927).
З-поміж перших кольорових фільмів —
«Віднесені вітром» (реж. В. Флемінг, 1939) за однойменним романом Маргарет
Мітчелл, який став найкасовішим в американському кінематографі того часу.
У чому ж полягають особливості мови
кіномистецтва, його художньої образності?
До головних художніх компонентів фільму
належать зняті на плівку зображення (люди, події, предмети, пейзажі) і записані
на плівку звуки (мовлення, музика, спів, шуми), які нерозривно злиті в одне
художнє ціле. Кіномистецтво об’єднує в собі елементи різних мистецтв:
літератури (сценарій, текст від автора); живопису (композиція, колорит,
світлотінь); театру (гра акторів, мізансцени); музики. Отже, кіно — мистецтво
синтетичне, просторово-часове.
Зрозуміло, кіно має і власні,
притаманні тільки йому, виражальні художні засоби та можливості. Розглянемо їх.
Відомо, що будь-який фільм складається з кадрів. Це поняття
багатозначне, і стосовно кіно розуміється як фрагмент відеоряду, відрізок
кіноплівки, мінімальна одиниця конструкції фільму. Окремі кадри з’єднують в
одне ціле шляхом монтажу. Як специфічний художній засіб кіномистецтва монтаж
передбачає відбір і трактування митцем подій і явищ, їх зіставлення в певному
темпі й ритмі, організацію фільму в просторі та часі (приміром, за допомогою
монтажу можна з’єднати події, зняті в різних місцях і в різний час).
До основних кінозасобів належать різноплановість (зміна планів)
і ракурс зображення. Наприклад, окремий кінокадр може вмістити натовп людей,
знятих загальним, або дальнім, планом. На середньому плані можна в кадрі
виокремити з-поміж інших певну людину. А коли потрібно сконцентрувати увагу на
погляді персонажа, тоді кіноапарат максимально наближається до обличчя актора і
показує його крупним планом. Залежно від художнього задуму глядач може побачити
людину чи будь-який предмет згори, збоку, знизу, здалеку або впритул. Це
досягають зміною ракурсу, тобто кута зору.
Багаті можливості криються у використанні трюків і спецефектів.
Спецефекти в кіно поділяють на механічні, оптичні, звукові, але зазвичай їх
поєднують. Механічні спецефекти готують перед зйомками (моделювання,
піротехніка, спеціальний грим). До оптичних належать: стоп-кадр; прискорена,
уповільнена, зворотна і комбінована зйомки; мультиекспозиція (дозні-мання на
плівку з уже знятими кадрами); хромакей (зйомка на тлі кольорового однотонного,
переважно зеленого, екрана, який потім замінюють на інший відзнятий матеріал);
контроль руху камери. Завдяки останньому ефекту є можливість показати в русі навіть
космічні кораблі, що вперше було застосовано у фільмі «Зоряні війни» (реж. Дж.
Лукас). Модель залишається нерухомою, а камера рухається за запрограмованою
траєкторією.
Окрему групу спецефектів створюють за допомогою комп’ютерної
графіки. Без них блокбастер уявити сьогодні практично неможливо. Взяти хоча б
серію пригодницьких фільмів «Пірати Карибського моря». Останні стрічки просто
рясніють комп’ютерними трюками: поєднання в просторі предметів з різних місць
(пейзаж з одного району, корабель з іншого, небо з третього); моделювання
«живих» акторів, використання комп’ютерної анімації замість залучення дублерів;
створення явищ природи тощо. У третій частині фільму налічується 2000 епізодів
зі спецефектами, з них третину виконано командою з близько двохсот фахівців на
студії цифрових візуальних ефектів і комп’ютерної графіки Industrial Light
& Magic.
Щоб відтворити простір, наприклад, побудувати ціле місто, нині
застосовують тривимірні графічні редактори. Комп’ютерне моделювання облич дає
змогу продемонструвати як актор «старішає» або «молодшає».
Створити фантастичний персонаж допомагає
аніматроніка — мистецтво створення електронних ляльок, як, приміром, динозаври
у фільмі «Парк Юрського періоду».
Кращі з картин, у яких застосовують
складні трюки й візуальні ефекти, зазвичай отримують премію «Оскар» у номінації
«Кращі візуальні ефекти». Окрім згаданих вище фільмів, цю нагороду отримали не
менш легендарні стрічки «Володар перснів», «Кінг-Конг», «Ти-танік», «Аватар»,
«Інтерстеллар».
На зорі кінематографа виникла традиція
залучати до створення фільмів відомих художників, таких як С. Далі й П.
Пікассо. Музику до кінофільмів і мультфільмів писали також відомі композитори:
К. Сен-Санс, А. Онеггер, Д. Мійо,
Е. Саті, Б. Бріттен, П. Хіндеміт,
Д. Шостакович, А. Шнітке, Е. Де-нисов.
Зокрема, з-поміж наших співвітчизників — Б. Лятошин-ський, Л. Грабовський, М.
Скорик, Є. Станкович, В. Бистряков та ін.
Джон Вільямс написав заглавну тему до фільмів «Зоряні війни»,
цей саундтрек ідеально доповнив стрічку і став суперзнаменитим.
Особливу гуманістичну місію виконує
музика в кінофільмі «Тита-нік», увінчаному низкою «Оскарів» (реж. Джеймс Кемерон,
композитор Джеймс Горнер). У кульмінаційному епізоді, коли на лайнері, що
потопає, публіку охопила паніка, музиканти взяли в руки інструменти, і залунали
прекрасні мелодії високої класики. Музика підтримувала дух приречених на
загибель людей, яких пронизував жах і відчай. Музиканти грали до останньої
хвилини, поки океан не поглинув їх разом з іншими жертвами. Лейтмотивом вічного
кохання стала пісня з цього фільму.
Як музика відображає тематику та ідею фільмів?
Для стимулювання кіномистецтва у світі
присуджують спеціальні кінопремії, проводять кінофестивалі, що покликані
вибрати кращі фільми, оцінити роботу всіх членів знімальних груп. Кінофестивалі
мають розгорнуті програми, супроводжуються публічними показами
фільмів-номінантів.
Найпрестижнішу кінонагороду «Оскар» з 1929 р. присуджує Американська
академія кінематографічних мистецтв і наук. Її номінації охоплюють кращий
ігровий, документальний і анімаційний фільми, зокрема короткометражний; кращий
режисер, сценарист, оператор, звук, монтаж, саундтрек, грим; краща чоловіча й
жіноча роль, зокрема другого плану, робота художника-постановника; кращі
візуальні ефекти,
костюми. Атрибутом премії «Оскар» є
позолочена статуетка (скульптор Джордж Стенлі).
Іншу американську кінопремію «Золотий глобус» присуджують за кіно- і
телефільми Голлівудською асоціацією іноземної преси після голосування за участю
близько 90 провідних журналістів, які спеціалізуються на тематиці Голлівуду.
Головний приз найстарішого у світі
щорічного Венеційського кінофестивалю (заснований 1932 р.) — «Золотий лев». Учасники основної
програми змагаються за «Левів», а в альтернативній програмі («Проти течії»)
демонструють нестандартні фільми, з яких найкращі нагороджуються призом
«Сан-Марко». У конкурсі беруть участь тільки фільми, які не демонстрували за
межами країни-виробника і не брали участі в інших фестивалях. На
поза-конкурсних програмах показують фільми, що отримали визнання.
Каннський міжнародний кінофестиваль
проводять щороку в курортному місті на Лазурному березі Франції. Він входить до
так званої «Великої п’ятірки» найпрестижніших кінофестивалів разом із
кінофестивалями у Венеції (Італія), Берліні (Німеччина), Санденсі (СІНА) і
Торонто (Канада). Найпрестижніша нагорода фестивалю — «Золота пальмова гілка».
Берлінський міжнародний кінофестиваль
(Берлінале) у Німеччині, уперше організований в 1951 р., служить місцем
зустрічей для представників світового кінематографа й кіно-індустрії. Головний
приз фестивалю — «Золотий ведмідь»
присуджують за кращий фільм, «Срібний ведмідь» — у номінаціях: «Кращий
режисер», «Кращий актор», «Найкраща актриса», «Кращий саундтрек» і «За видатний
акторський вклад у розвиток кіно».
Київський
міжнародний кінофестиваль «Молодість», акредитований Міжнародною асоціацією кінопродюсерів (FIAPF),
проводять кожного року вже майже півстоліття (з 1970 р.). Головне завдання —
сприяння розвитку
молодого професійного кіно. Конкурсна
програма представляє твори молодих митців з усіх континентів, відібрані на
національних і міжнародних кінооглядах. Головні секції: студентський, перший
короткометражний (ігровий, анімаційний, документальний) і перший повнометражний
ігровий фільми. Міжнародне журі присуджує Гран-прі за найкращий фільм усієї конкурсної
програми. Володар отримує грошову винагороду і статуетку «Скіфський олень», що є символом кінофестивалю. Також журі
присуджує призи, відзнаки й дипломи за найкращий фільм у кожній категорії.
Серед іншого, існує приз глядацьких симпатій. Позаконкурсні програми знайомлять
глядачів з найновішими досягненнями вітчизняного і зарубіжного кіномистецтва.
Таким чином, кіномистецтво стрімко
розвивається, його мова постійно оновлюється. Сучасний кінематограф здатний не
лише правдиво зобразити все, що є у світі, втілюючи багато відтінків почуттів
людини, а й будь-які найрізноманітніші ідеї та фантазії, сміливо заглядаючи в
майбутнє. Кіно для мільйонів людей стало улюбленою розвагою.
VI. Закріплення нових знань.
VII. Повторення основних понять.
IX.
Домашнє завдання: по підручнику
стор. 112 – 123.
Немає коментарів:
Дописати коментар